01 жовтня 2015 року між Відділом майнових і земельних ресурсів виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області та Фірмою “Волиньфарм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, згідно якого нами орендується приміщення загальною площею 18,0 кв.м., за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Павлова, 20, приміщення перебуває на балансі Володимир-Волинського ТМО. 01 вересня 2018 року укладено Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста від 01 жовтня 2015 року, відповідно до якої термін дії Договору продовжується до 01 серпня 2021 року. Керуючись п. 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, в якому вказано, що Орендар, який має намір право продовжити Договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається із заявою про продовження Договору оренди, не пізніше за три місяці до закінчення строку дії договору. 19 квітня 2021 року, Фірма “Волиньфарм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулися із листом про продовження Договору оренди (Додаток1). При цьому, наше Товариство і надалі мало та має намір користуватись вищезгаданим орендованим приміщенням, заборгованість з орендної плати відсутня, орендоване майно є застрахованим, правовідносини оренди фактично тривають, Фірма “Волиньфарм” фактично правомірно володіє та користування орендованим майном, тобто, є чинним орендарем. І. 10 лютого 2022 року, ми дізналися, що Управлінням містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (надалі - Орендодавець), 01 лютого 2022 року оголошено аукціон по передачі в оренду приміщення загальною площею 18, 00 кв.м., за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Павлова, 20, де, станом на сьогодні, продовжує функціонувати аптечний пункт, який належить ТзОВ «Волиньфарм». (Додаток 2). У відповідності до абз.3 п. 151. Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, - Якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 цього Порядку. Враховуючи, що Управлінням містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, аукціон тривалий час не був оголошений, Фірма “Волиньфарм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на законних підставах продовжує свою діяльність до проведення аукціону та законно очікує оголошення електронного аукціону та укладання нового договору оренди, будучи таким, що має переважне право. Згідно п. 149 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, - Чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди в ході аукціону на продовження договору оренди за умови, що він бере участь в такому аукціоні та зробив закриту цінову пропозицію, яка є не меншою, ніж розмір стартової орендної плати. У випадках, передбачених пунктом 152 цього Порядку, чинний орендар втрачає своє переважне право на продовження договору оренди. У відповідності до п. 152. Аукціон на продовження договору оренди визнається таким, за результатами якого об’єкт не було передано в оренду, в разі: - відсутності учасників аукціону; - ненадходження від жодного учасника аукціону цінової пропозиції, нездійснення жодним учасником кроку аукціону; - закінчення аукціону без визначення переможця за умови настання випадку, передбаченого абзацом першим пункту 76 цього Порядку щодо чинного орендаря. Як вбачається із оголошення про проведення електронного аукціону №LLE001-UA-20220201-75517, відсутня інформація про Фірму “Волиньфарм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, як чинного орендаря (Додаток 3), що на нашу думку, суперечить Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 3 червня 2020 р. № 483. Фірмою “Волиньфарм” сумлінно сплачувалася орендна плата, відшкодовувалися комунальні витрати, та відсутні будь-які заборгованості, окрім того, як вбачається із самого тексту оголошення, виставлений на електронний аукціон об’єкт, уже є з фактичними реквізитами ТзОВ «Волиньфарм», про що орендодавцю достеменно відомо. ІІ. У відповідності до п.п.10.6 Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста від 01 жовтня 2015 року, - За місяць до закінчення строку дії договору оренди, Орендар зобов'язаний повідомити Орендодавця про свій намір щодо продовження терміну дії Договору. У разі відсутності заяви з однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором Порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Нашим Товариством, повністю дотримано Договірних зобов’язань та вимог чинного законодавства, в частині наявності у нас статусу чинного орендаря та такого, що має намір продовжити договір оренди без проведення аукціону, виходячи з наступного: Фірма “Волиньфарм” у формі ТзОВ, законно очікувала на подальшу оренду згаданого вище приміщення, при цьому, з одного боку повністю дотримуючись умов Договору оренди, з другого боку планувало власну господарську діяльність товариства за умов наявності у володінні та користуванні орендованого приміщення, в тому числі були закуплені медичні препарати, устаткування та обладнання для повноцінного функціонування Аптечного пункту, налагоджена логістика, укладені трудові договори з працівниками, які працювали і мають намір і надалі працювати в даному аптечному пункті, тощо. При оголошенні електронного аукціону, наше право передбачене договором та законом, є порушеним. Порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, - Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України, - Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. 4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Отже, наведеними нормами передбачено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки за договором оренди, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк за умови повідомлення орендодавця про своє бажання продовження у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору оренди. ч. 1 ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування. Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства, Європейський суд з прав людини зазначив, що законними очікуваннями є очікування на законних підставах продовження терміну дії договору оренди, і це очікування є складовою частиною права власності заявника, наданого йому за договором оренди в розумінні зазначеної статті. ЄСПЛ дійшов висновку про те, що заявник мав право, принаймні, очікувати на законних підставах, що він зможе продовжити термін дії договору, і таке очікування можна вважати - в цілях застосування положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції - складовою частиною його права власності, наданого йому за договором оренди. При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. Відповідно до п. 71 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року, суд наголошує на тому, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11.06.2009 р. Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 24.12.2020 у справі N 303/1324/18, підставою для пред'явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі N 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі N 668/5633/14-ц, також зроблено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Оскільки Фірму “Волиньфарм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, дотримано процедури продовження Договору оренди майна, що належать до комунальної власності міста, відповідно законно очікувало визнання за нами переважного права на продовження договору оренди. На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та п.143, п.149, п.152 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 3 червня 2020 р. № 483, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 188, ч. 1 ст. 285 ГК України, ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" , вимагаємо: Внести зміни в умови електронного аукціону LLE001-UA-20220201-75517, де визнати за Фірмою “Волиньфарм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю переважне право на продовження договору оренди по передачі в оренду приміщення загальною площею 18,0 кв.м., за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Павлова, 20. Повідомити Фірму “Волиньфарм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, про результати розгляду даного звернення. Задовольнити наші зауваження та повідомляємо, що у разі ігнорування наших законних вимог ми будемо змушені повідомити Державну аудиторську службу України та інші правоохоронні органи, про істотні порушення Замовником наших законних прав, скаржитись в Антимонопольний комітет України та повідомити представників Громадського контролю з метою перевірки дотримання чинного законодавства під час проведення електронного аукціону.